Прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав стратегічним завданням України відповідати критеріям вступу до Європейського Союзу вже до кінця 2024 року.

Про це він сказав на засіданні уряду в п’ятницю, пише Інтерфакс-Україна.

“За цей рік в умовах війни ми отримали п’ять так званих безвізів із ЄС. Те, що планувалося робити роками, ми зробили за 10 місяців”, – сказав Шмигаль.

Прем’єр нагадав, що йдеться про: “енергетичний безвіз”, “транспортний безвіз”, “економічний безвіз”, “митний безвіз” та “цифровий безвіз”.

“Це лише верхівка всієї роботи. Сотні нормативних актів вже ухвалено, щоб наше законодавство повністю відповідало європейському. Ще сотні готуються до ухвалення наступного року. Наше стратегічне завдання – відповідати критеріям вступу вже до кінця 2024 року”, – заявив прем’єр.

Нагадаємо, українці підтримують виконання вимог європейських інституцій для прискорення вступу України до Європейського Союзу.

В уряді України цього тижня заявили, що на сьогодні ухвалили всі кроки для виконання семи рекомендацій Європейської комісії, за якими оцінюватиметься прогрес Києва щодо членства в Європейському Союзі.

Європейський Союз на прохання України погодився зробити ранню оцінку семи рекомендацій, яка очікується вже навесні 2023 року.

Досі у ЄС наполягали, що перша оцінка прогресу та рекомендації для “роботи над помилками” будуть представлені лише восени 2023 року. Це означало відтермінування процесу европейської інтеграції України мінімум на пів року і могло призвести до того, що офіційний початок переговорів про членство був би відкладений до формування нового складу комісії.

Нагадаємо, Європейська комісія обіцяла навесні попередньо оцінити, як Україна виконує сім вимог для членства. При цьому вже зараз Євросоюз наголосив на суттєвому прогресі в процесі реформ. Президент Володимир Зеленський попросив ЄС прискорити свою оцінку, щоб можна було якнайшвидше перейти до початку переговорів про вступ до блоку.

Два тижні тому спікер Верховної ради Руслан Стефанчук заявив, що депутати виконали свою частину роботи та ухвалили всі євроінтеграційні законопроєкти в рамках семи вимог.

Для реформи Конституційного суду Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку добору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсній основі».

Для гармонізації аудіовізуального законодавства з європейським ухвалено закон про медіа. Для вдосконалення законодавства про нацменшини також ухвалено закон «Про національні меншини (спільноти)».

У частині боротьби з відмиванням коштів Рада ухвалила відразу кілька законопроєктів: закон про проведення фінансового моніторингу, закон про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму, закон про внесення змін до закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом , фінансування тероризму та фінансування поширення зброї масового знищення

Крім того, Рада обрала за своєю квотою членами Вищої ради правосуддя двох кандидатів.

Попри це повністю виконаними вважати вимоги ЄС не можна. Наприклад, закон про Конституційний суд не повністю врахував рекомендації Венеціанської комісії: тепер орган ЄС чекає на внесення змін, зокрема, збільшення кількості членів Консультативної групи експертів.

У частині судової реформи ще необхідно завершити відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. На даний момент є 64 кандидати, які пройшли до наступного етапу відбору – співбесіди, які орієнтовно заплановані на січень-березень.

У сфері боротьби з корупцією Україні не вистачає призначення нового директора Національного антикорупційного бюро. Прийом документів на посаду закінчено, до конкурсу допустили 74 кандидати.

У розділі боротьба з відмиванням грошей все ще не виконано пункт про ухвалення стратегічного плану реформування правоохоронного сектора як частини середовища безпеки України – поки що існує робоча група для підготовки проєкту плану.

Цілком не імплементований антиолігархічний закон – продовжуються консультації з Венеціанською комісією. Також потрібно провести консультації з комісією щодо закону про нацменшини.

Рада ухвалила закон про медіа, але необхідно ще ухвалити законопроєкт про рекламу, який імплементує відповідну Директиву ЄС.